У кожному місті чи регіоні є свої найпоширеніші рослини, або в нашому випадку дерева. Вони ростуть на вулицях, їх багато в парках, садах, скверах. І в цьому ніхто не винен, просто так склалося — історично, біологічно, ботанічно, або, що природно, дендрологічно. Потім мешканці тих, чи інших територій, починають оспівувати ці дерева в піснях, писати про них вірші, а подекуди, навіть складати легенди, наділяючи їх чарівними властивостями та приписуючи суперможливості. Знайома картина, погодьтесь. Так от, у наступному матеріалі про таке чаклунство мова не йтиме, зате ми розповімо про найпоширеніші дерева Великої Британії загалом та Бірмінгема зокрема, але виключно з наукового погляду. Відтак про осику тремтячу та ясен європейський, найпоширеніші дерева Бірмінгема читайте на birminghamname.com.
Двадцять видів дерев
Загалом, у Бірмінгемі можна знайти не лише ясен чи осику, до найпоширеніших порід дерев тут належать звичайні глід, бузина та наперстянка, плющ англійський, терен, вільха тощо. Усього вчені нарахували 20 видів таких рослин. Не помітити їх, і не звернути на ці рослини увагу, гуляючи вулицями міста, у парках чи скверах не можливо. Але ясен, або fraxinus excelsior, є одним із найулюбленіших дерев. Про те, що з’явилось раніше — любов мешканців міста до цього дерева, чи його розповсюдженість, історія замовчує.
Але те, що ясен є одним із найпоширеніших серед дерев, причому не лише в Бірмінгемі, але й по всій Великій Британії, залишається незаперечним фактом. Люди роками працювали з деревиною з ясена. Це одна з найміцніших твердих порід, яка поглинає удари без розколів. Це деревина, яку вибирають для виготовлення інструментів і спортивних ручок, включаючи молотки, сокири, лопати, хокейні ключки та весла.
У ХІХ столітті ясен широко використовувався для будівництва вагонів, а британська компанія Morgan Motor Company досі вирощує ясени для виготовлення рам у своїх автомобілів. Дерева ясена можуть жити до 400 років — навіть довше, а їхні стовбури традиційно служать деревиною для дров і деревного вугілля.
Декілька фактів про ясен європейський, або, як його ще називають тут ясен звичайний чи просто ясен:
- його наукова назва: fraxinus excelsior;
- його родина: маслинові (oleaceae);
- його походження: місцеве або рідне.
У повному дорослому стані ясени можуть досягати висоти до 35 м. Бувши високими й витонченими, вони часто зростаються, утворюючи куполоподібний полог. Кора у ясена може бути від блідо-коричневого до сірого кольору. Вона покривається тріщинами, коли дерево старіє. Ясен європейський легко впізнати взимку, у дерева гладкі гілочки, які мають характерні чорні оксамитові бруньки, розташовані одна навпроти одної. Також слід звернути увагу на чорні бутони та скупчення насіння, які є його ключовими ознаками. Взимку, до того ж ясен впізнається за сплощеними гілочками.
Тепер більш докладно, про зовнішній вигляд цього чудового дерева. Листки в нього перисто-складні, зазвичай складаються з 3–6 протилежних пар світло-зелених, овальних листочків із кінчиками до 40 см завдовжки. На кінці є додатковий одиничний, так званий, кінцевий листок. Листя зазвичай рухається в напрямку сонячного світла, а іноді буває так, що, навіть, уся крона дерева нахиляється в бік сонця. Ще однією особливістю листя ясена є те, що воно опадає, коли ще зелене.
Де знайти ясен
Якщо говорити про квіти, то ясен дводомний, тобто чоловічі та жіночі квіти зазвичай ростуть на різних деревах. Хоча буває і таке, що на одному дереві можуть бути, як чоловічі, так і жіночі квіти, але на різних гілках. І чоловічі, і жіночі квіти фіолетового кольору й з’являються перед листям навесні, ростуть у шиповидних пучках на кінчиках гілочок.
Якщо є квіти, то є велика ймовірність наявності плодів, і вони у ясена, дійсно, є. Після того, як жіночі квітки запилюються вітром, вони розвиваються в досить помітні крилаті плоди, або «ключі», як їх ще називають. Усе це відбувається наприкінці літа та восени. Плоди падають із дерев взимку та ранньою весною і розносяться птахами та ссавцями.
Зазвичай європейський ясен плутають з іншими породами дерев, які ростуть у Бірмінгемі. Щоб цього не робити, слід знати, що серед схожих на ясен дерев горобина звичайна (sorbus aucuparia) і бузина (sambucus nigra). Просто слід запам’ятати, що в бузини листки менші, а в горобини вони зубчасті.
Ясен найкраще росте в родючому, «глибокому» й добре дренованому ґрунті, віддаючи перевагу прохолодній атмосфері. Його батьківщиною є Європа, Мала Азія та Африка, але нині він росте на територіях від Полярного кола до Туреччини. Загалом то, ясен входить в трійку найпопулярніших дерев в Британії.
Ясени належать до родини маслинових (oleaceae) і з його плодів виробляють олію, яка за хімічним складом схожа на оливкову. До того ж ясени є ідеальним середовищем існування для багатьох видів диких тварин. Повітряне запліднення та ранній листопад дозволяють сонячному світлу досягати лісової листяної підстилки, забезпечуючи оптимальні умови для диких квітів, таких, як фіалка собача, черемша тощо.
Осика чи тремтяча осика
Ще одним популярним і відомим у Бірмінгемі деревом є populus tremula, або, простіше кажучи, осика. У Бірмінгемі вона отримала назву — тремтяча осика. Дійсно, листя осики дуже вже тремтить, тріпотить і переливається від найменшого подуву вітерця. Воно навіть, отримало назву стрибуче листя, що у жодному разі не скасовує той факт, що само по собі дерево осика — це прекрасне дерево.
Народні назви дерева: осика, осика тремтяча, осика звичайна, осика європейська. При тому, наукова назва дерева — populus tremula. Воно належить до сімейства — salicaceae
Також відомо, що ось ці красиві дерева з мерехтливим листям можуть досягти у висоту до 25 метрів. Старі дерева вкриває лишайник, який надає стовбуру чорного вигляду. Загалом то, кора дерева сіра й часто вкрита ромбоподібними порами, які називаються сочевицями. Самі верхні гілки іноді можуть бути загнуті горизонтально. Маленькі гілочки темно-коричневі, вони тонкі та блискучі. Ще одна цікавинка бірмінгемської тремтячої осики — стебла листя або, як їх називають, ніжки, у дерева сплюснуті.
Якщо ретельно поглянути на дерево взимку, то можна побачити, що його гілочки дуже вузлуваті, особливо це помітно на старих гілках. Бруньки спірально обертаються і щільно притиснуті до такої гілочки.
Листя з неправильними зубцями
Стосовно листя осики, то воно кругле з великими, неправильними, тупими зубцями. Біля листової пластинки ніжки сплощені й гнучкі, тому листочки так легко тріпотять. Листя має мідний колір перед тим, як стати зеленим, потім стає яскраво-жовтим або іноді червоним перед тим, як опадати восени. Осики дводомні, тобто їхні чоловічі та жіночі квітки, які з’являються в березні та квітні, ростуть на різних деревах.
Чоловічі сережки коричневі та близько 12 см завдовжки, жовтіють від пилку, коли дозрівають. Жіночі сережки починають бути зеленими, перш ніж розвиватися в пухнасті плоди. Після запилення вітром жіночі сережки дозрівають, щоб влітку випустити крихітне пухнасте насіння. Осика також може самостійно розмножуватися за допомогою відростків — клонованих пагонів, які утворюються з кореневої системи дерева.
Джерело: