Сучасне сільське господарство в колишній «світовій майстерні»

Зміна клімату впливає не лише на сільське господарство в Бірмінгемі, але й у всій Великій Британії. Через непередбачувані погодні умови в різні пори року, до прикладу, літо стало теплішим і сухішим, ніж якихось 100 років тому, інтенсивнішу кількість опадів, доволі часті повені, а також через появу нових шкідників і посилений так званий тепловий стрес для сільськогосподарських культур та навіть худоби зростає вразливість сільськогосподарських врожаїв.

Щоб цього запобігти, потрібно зрозуміти, що сільське господарство вимагає адаптації, а саме — покращення управління водними ресурсами, використання стійких сортів сільськогосподарських культур та сталих практик для зменшення таких ризиків, як ерозія ґрунту й, як наслідок, втрата врожайності. Адже тепліші температури можуть забезпечити дещо довші вегетаційні періоди за умови належного управління. При цьому, до прикладу, Бірмінгемський університет зазначає, що кліматичні аналоги минулих років свідчать про обмежений вплив на врожайність, але більш докладно про все це читайте на birminghamname.com

Історичний контекст

Бірмінгем і регіон Вест-Мідленд розташовані в самому центрі Англії та аж ніяк не асоціюються із сільським господарством. Радше навпаки, вони довгий час вважалися світовим центром промисловості та розвитку саме індустріальної галузі. Тим часом цей регіон має давню історію сільського господарства, яка тісно пов’язана з його кліматичними та географічними умовами.

Попри це, нинішні кліматичні зміни сприяють тому, щоб усі місцеві сільськогосподарські навички були переосмислені й підлаштовані під нові умови. Одночасно поновлюється інтерес до місцевого виробництва харчових продуктів. І клімат відіграє в цьому неабияку роль. Клімат Вест-Мідленду є помірним океанічним. Він характеризується відносно м’якими зимами та помірним літом.

Опади в Бірмінгемі та околицях зазвичай розподіляються протягом усього року. Історично ці умови сприяли розвитку різноманітного, але обережного сільського господарства, заснованого на культурах, стійких до вологи та сезонних коливань. Так само на розвиток сільського господарства впливають місцеві ґрунти. У районі навколо Бірмінгема вони глинисті та суглинкові, тому добре підходять для вирощування деяких зернових культур та для пасовищ. До недоліків таких ґрунтів можна віднести те, що вони створюють проблеми з дренажем.

Відтак протягом століть сільські райони навколо Бірмінгема виробляли переважно пшеницю, ячмінь та овес, а також коренеплоди — картоплю, ріпу та буряк. Важливе місце займало розведення великої рогатої худоби та, звісно, овець. Доброю підмогою в цій справі стала велика кількість природних луків.

У ті часи, коли місто стрімко зростало під час промислової революції, місцеві представники сільськогосподарських господарств забезпечували його продовольством, створюючи тісний зв’язок між сільською місцевістю та міським простором.

Щоправда, у XX столітті під впливом швидкої урбанізації та індустріалізації сільське господарство навколо Бірмінгема поступово занепадало. Багато сільськогосподарських угідь було перетворено на житлові або промислові зони. Попри це, сільське господарство ніколи повністю не зникало з регіону, і деякі сімейні господарства продовжували виробляти продукцію для місцевих ринків.

Клімат і сільське господарство

Нині кліматичні зміни вимагають нового етапу трансформації. Останні дослідження клімату Вест-Мідленда показують поступове підвищення середніх температур, більш сухі та спекотні літа, а також періоди інтенсивних дощів і раптових повеней. Ці явища безпосередньо впливають на врожайність сільськогосподарських культур, якість ґрунтів та доступність води.

Деякі культури, традиційно добре пристосовані до місцевого клімату, зокрема такі зернові, як пшениця або ячмінь, але навіть вони зазнають дедалі більшого тиску через періоди літньої посухи та спекотні хвилі. Не обходить ця напасть і пасовища, які, як відомо, мають важливе значення для тваринництва: вони також страждають від тривалого водного стресу.

Прийшла біда, звідкіль не чекали

Ще однією проблемою, яку несе із собою сучасне сільське господарство, є фабричне фермерство. Цим терміном називають промислову систему вирощування величезної кількості худоби — корів, свиней, курей, риби тощо — у скупчених, обмежених умовах для максимізації виробництва харчових продуктів, як-от м’яса, молочних продуктів, яєць тощо. Дуже часто в такому виробництві використовують механізацію та фармацевтичні препарати.

Зрозуміло, що такий підхід надає пріоритет виробництву над добробутом тварин, що, своєю чергою, призводить до таких проблем, як екстремальне утримання тварин, яке не дозволяє їм жити в придатних для цього умовах. А найголовніше — під час такого господарювання відбувається забруднення навколишнього середовища парниковими газами, а також забруднюється вода. Це, якщо не вести мови про етичні проблеми щодо експлуатації тварин.

Факт залишається фактом: фабричне фермерство лише посилює зміну клімату. У таких господарствах парникові гази виробляються по всьому «ланцюжку постачання».

Перспективи та новаторство

Але попри всі ці проблеми сільське господарство Бірмінгема отримало певні умови, які відкривають нові сільськогосподарські перспективи. Адже культури, які раніше були малопоширеними у Великій Британії, — бобові, нут, деякі сорти середземноморських фруктів та овочів — поступово стають можливими для вирощування на півдні та в центрі Англії.

До того ж навколо Бірмінгема спостерігається відродження інтересу до різноманітного овочівництва, органічного землеробства, а також до пов’язаних із цим коротких ланцюгів постачання. Багато мешканців передмість і сільських районів вирощують овочі, ягоди та ароматичні трави, які часто призначені саме для місцевого споживання. Громадські сади та міські ферми, які підтримуються муніципальними та громадськими програмами, так само беруть активну участь у таких ініціативах.

Крім того, фермери регіону повинні адаптуватися до зростальних екологічних викликів. Мова йде про ерозію ґрунтів, частіші повені, нові хвороби культур та тепловий стрес для худоби. Стратегії адаптації включають поліпшення дренажної системи, диверсифікацію культур, упровадження більш стійких до спеки сортів та більш стале управління водними ресурсами.

Майбутнє сільського господарства в регіоні Бірмінгема значною мірою залежатиме від здатності місцевих гравців сільськогосподарського ринку поєднати рільничу спадщину, інновації та кліматичну стійкість. Адже попри те, що клімат стає все більш непередбачуваним, він також дає можливість переосмислити регіональні продовольчі системи, сприяючи більш локальному, стійкому та краще інтегрованому в міське середовище виробництву.

Таким чином, сільське господарство Вест-Мідленда далеко не є маргінальним: нині воно виглядає як непомітна, але важлива лабораторія британських сільськогосподарських перетворень у відповідь на зміну клімату. А Бірмінгем, як типове промислове місто, поступово відновлює свій історичний зв’язок із землею, що його оточує.

Джерела:

Borys Liakhu
Borys Liakhu
За фахом — історик, випускник педагогічного університету. У журналістиці понад 20 років. Працював журналістом у друкованих виданнях, а також на радіо й телебаченні. Цікавлюся історією, літературою та суспільними процесами. Вільно володію українською та російською мовами. Займаюся спортом, люблю котів і собак)

Get in Touch

...