Woodgate Valley Country Park

Woodgate Valley Country Park — 450 акрів справжньої сільської місцевості всередині міста

Спустіться в цю неглибоку долину на південно-західній околиці Бірмінгема — і місто просто зникає. Струмок в’ється дном долини понад два кілометри, сінокісні луки піднімаються обома схилами, а старі польові живоплоти зшивають усе це в екологічний коридор, де тримаються олені, рибалочки й понад 250 видів рослин. Це третій за площею заміський парк міста після Sutton Park і Lickey Hills, і, на відміну від них, він ледь не пішов під бетон: ці поля вціліли лише тому, що люди три десятиліття відбивали забудовників.

Родзинки

• Bourn Brook — хребет парку: струмок тече дном долини приблизно два кілометри, мілкий, із гальковим дном, перетнутий низкою пішохідних містків, а на лісистих ділянках над ним полюють рибалочки.
• Woodgate Valley Urban Farm — зареєстрована благодійна організація, заснована 1988 року групою місцевих волонтерів і досі керована волонтерами. Тримає худобу в західній частині парку й використовує тварин у роботі з молоддю: терапія, впевненість у собі, «лісова школа».
• Вологі сінокісні луки — найбагатший габітат ділянки й причина того, чому перелік рослин переходить за 250 видів: килими дикоцвіту навесні й улітку, а в затіненіших краях — дзвоники, наперстянка й жимолость.
• Мережа старих живоплотів — уцілілі межі з фермерських століть долини, підсилені великою програмою пересадки живоплотів і дерев після надання парку статусу; тепер це головна траса для дрібних ссавців і гніздових птахів.
• Лінія Lapal Tunnel — тунель каналу Dudley No 2 завдовжки 3 795 ярдів, збудований William Underhill і відкритий 1798 року, проходив під цією землею. Його відвали досі видно буграми в полях; тунель покинули в червні 1917 року через просідання від гірничих робіт.
• Hole Farm Trekking Centre — діючий кінний центр на околиці парку, який виводить коней на верхові доріжки майже щодня.

Що всередині

Це справжня сільська місцевість, а не ландшафтний парк: масштаб полів, майже без «причісування», і територія достатньо велика, щоб гуляти годину й жодного разу не повторитися. Дно долини рівне й легке для ходьби; піднімешся будь-яким схилом — і відкриваються довгі види назад через луки, а місто показується лише по краях.

• Мережа мощених і трав’яних стежок та окремі верхові доріжки вздовж усієї долини з численними переходами через струмок.
• Луки, чагарники, ділянки молодого лісу й кілька невеликих ставків, керовані разом як місцевий природний заповідник.
• Візит-центр з інформаційними стендами в західній частині парку, поруч із міською фермою.
• Дитячий майданчик і зона для пікніків біля головного входу, на рівній землі неподалік центру.
• Промаркований пішохідний маршрут на п’ять кілометрів, що охоплює більшість основних габітатів одним колом.
• Безкоштовний щотижневий parkrun, який проводять тут щосуботи вранці з серпня 2021 року й на який регулярно виходить понад сотня бігунів.

Чим зайнятися і для кого

• Родинам — рівні стежки вздовж струмка, майданчик і свійські тварини за кілька хвилин одне від одного роблять із цього легкі пів дня з малими дітьми.
• Бігунам — суботній parkrun регулярно збирає сотню й більше, а довжина долини пасує довшим позашляховим тренуванням по м’якому ґрунту.
• Собачникам — кілометри відкритого простору й одне з дуже небагатьох місць у місті, де довга прогулянка взагалі не потребує переходів через дороги.
• Вершникам — окремі верхові доріжки з’єднують парк із кінним центром і дають їзду без транспорту по дну долини та схилах.
• Любителям природи — тут зафіксовано понад 80 видів птахів, зокрема рибалочку, вухату сову й очеретяного луня, а мунтжаки трапляються щонайменше з 2008 року.
• Фотографам і ботанікам — літні луки повняться метеликами й бабками, серед звичайніших видів у польоті — адмірал і кропив’янка.

Як дістатися і практичне

Парк лежить між районами Bartley Green і Quinton, приблизно за вісім кілометрів на південний захід від центру міста. Залізничної станції в пішій досяжності немає, зате автобус номер 23 їде з центру через Harborne й зупиняється просто біля входу до парку — тож це один із найдоступніших заміських парків регіону без авто. Вхід до самого парку безкоштовний, він відкритий цілодобово, воріт, які зачиняють, тут немає. Міська ферма працює окремо, під орудою своєї благодійної організації: власні обмежені дні та години, невеликий вхідний внесок і сувора умова входу — не годувати тварин і не влаштовувати пікніки. Зверніть увагу й на те, що будівлю візит-центру в останні роки періодично зачиняли на час узгодження ремонту даху, тож на внутрішні зручності краще розраховувати після перевірки. На коротке коло вистачить півтори години; на прохід долини з кінця в кінець і назад закладіть три й більше.

Коли відвідати

Навесні в лісових ділянках цвітуть дзвоники, живоплоти прориваються білим глодом, а на фермі з’являються перші ягнята; струмок біжить прозоро, а земля ще м’яка. Літо — пік парку: вологі луки виходять у повний цвіт, метелики й бабки працюють над берегами струмка, а трав’яні стежки підсихають настільки, що гуляти можна у звичайному взутті. Восени живоплоти дають терен, глід і ожину, на узліссях виходять гриби, а світло над відкритими полями стає найкращим за рік. Зима брудна й цілком того варта: оголені лінії живоплотів проявляють давній малюнок полів, що лишило господарювання, струмок біжить гучно й чисто, а птахів без листя помітити куди легше — хоча міцні черевики перестають бути опцією десь від жовтня.

Цікаво знати

Долина була фермерськими угіддями й дрібними наділами, значною мірою у власності Birmingham Corporation, і її збереження як відкритого простору аж ніяк не було вирішеною справою. Paul Cadbury упродовж 1950-х домагався відкрити долину для громадського користування, а в липні 1953 року структури Cadbury запропонували 3 500 фунтів на покриття витрат; у липні 1956-го рада проголосувала проти забудови цієї землі. Відстрочка виявилася лише частковою: до 1976 року житлова забудова з’їла обидва схили долини. Оскільки решта полів і далі була під загрозою, землю офіційно оголосили Country Park у 1984 році, після чого масштабна програма пересадки живоплотів і дерев узялася відбудовувати структуру габітатів, розріджену інтенсивним господарюванням. Візит-центр відкрився 1987 року, а роком пізніше, 1988-го, група місцевих волонтерів заснувала поруч незалежну зареєстровану благодійну Woodgate Valley Urban Farm. Нині парк охоплює близько 450 акрів, тобто 180 гектарів, і тягнеться приблизно два кілометри вздовж лінії Bourn Brook. Під ним і поряд лежить шматок канальної історії: Lapal Tunnel завдовжки 3 795 ярдів, збудований William Underhill для каналу Dudley No 2, відкрився 1798 року з отвором, ледь ширшим за вузькі баржі, що ним ходили, і заввишки лише близько шести футів, тож екіпажі «проштовхували» судна ногами приблизно три години. У 1841 році на халесовенському кінці поставили парову машину з черпаковим колесом, щоб гнати воду тунелем і пришвидшити прохід. Добили його повторні обвали: тунель покинули в червні 1917 року після просідання від гірничих робіт, хоча коротка ділянка на східному кінці лишалася судноплавною до цегельні в California аж до 1953-го. Сьогодні парк ведуть як місцевий природний заповідник: тут зафіксовано понад 80 видів птахів і понад 250 видів рослин, а мунтжаків відзначають із 2008 року.

Поради відвідувачу

• Поза розпалом літа взувайте справжні черевики — дно долини тримає воду, а трав’яні стежки після дощу швидко розбиваються, що б там не обіцяв прогноз.
• Якщо їдете саме заради тварин, звірте дні роботи міської ферми: вона відчинена значно менше годин, ніж сам парк, а пікніки й годування там заборонені.
• Ідіть долиною в один бік, а назад повертайтеся протилежним схилом, а не тим самим берегом — верхня лінія дає види й кращі лучні квіти.

Питання й відповіді

Наскільки великий Woodgate Valley Country Park? Близько 450 акрів, тобто 180 гектарів, приблизно два кілометри вздовж Bourn Brook. Це третій за площею заміський парк Бірмінгема після Sutton Park і Lickey Hills.

Чи платний вхід? Сам парк безкоштовний і відкритий у будь-який час. Міська ферма — окрема благодійна організація з власними обмеженими днями роботи й невеликим вхідним внеском.

Чи можна дістатися громадським транспортом? Так. Автобус номер 23 з центру міста через Harborne зупиняється біля входу до парку. Залізничної станції в пішій досяжності немає.

Чи можна з собаками? Так, і це один із найкращих собачих маршрутів міста, хоча худоба на фермі та випасні ділянки місцями вимагають повідця й здорового глузду.

Яку живність тут реально побачити? Зафіксовано понад 80 видів птахів, зокрема рибалочку й вухату сову, а також мунтжаків, а влітку над луками літають адмірали й кропив’янки.

Чи підходить парк для візочків і колясок? Частково. Основні маршрути дном долини рівні й мощені, але багато лучних і схилових стежок трав’яні й у вологу погоду стають важкими.

Чи проводять тут parkrun? Так — безкоштовний забіг на п’ять кілометрів із хронометражем щосуботи вранці, у парку з серпня 2021 року, зазвичай зі стабільно тризначною явкою.

Що таке Lapal Tunnel? Канальний тунель завдовжки 3 795 ярдів на каналі Dudley No 2, відкритий 1798 року й покинутий у червні 1917-го через просідання від гірничих робіт. Його відвали досі видно тут у ґрунті.