Чорна країна розташована недалеко від Бірмінгема й охоплює кілька міст, зокрема Дадлі, Сендвел, Волсолл і Волвергемптон. Регіон протяжністю понад 30 кілометрів був багатим на поклади вугілля, вапна, залізної руди, вулканічних сполук, глини, долериту, ливарного піску та гравію. Дари природи значно вплинули на економічний розвиток. У другій половині XVIII століття Чорна Країна стала головним рушієм Промислової революції. Далі на birminghamname.
Використання корисних копалин розпочалося ще у Середньовіччі, а наприкінці ХІХ століття набуло разючих масштабів. Видобуток коксу, чавунотопні, сталеварні, цегляні та інші підприємства для виробничого процесу занадто інтенсивно використовували місцеве вугілля. Рівень забруднення повітря спричинений безліччю вугільних шахт та ливарних печей не мав аналогів у світі. Мандрівники описували місцевість як темний ландшафт, де не видно зелених пасовищ. Замість них лише пейзажі холмів золи та гірських порід. В невеликих річках плавали чорні риби, а в небі крім сірих горобців інші птахи не з’являлися. Навколо все диміло та гуркотіло від роботи парових машин. Відомий письменник з Бірмінгема Джон Р. Р. Толкін в дитинстві неодноразово відвідував регіон. Він був приголомшений побаченим і згодом у творі “Володар перснів” постав осередок сили Саурона країна Мордор.
Корисні копалини й розвиток промисловості
Геологічні особливості Чорної країни полягали у покладах пластів кількох різновидів вугілля впереміш із залізняком та шамотною глиною. Видобуток корисних копалин тривав впродовж кількох століть. Варто зазначити, що поклади осадової породи знаходилися майже у кожному дворі. Деякі дослідники навіть вважають, що назва Чорна Країна існувала до початку індустріалізації та задимлення, через велику кількість вугілля прямо на поверхні. Гірські породи у домогосподарствах почали використовувати з XII століття, а металообробку налагодили у 1560 році, коли у місті Вест-Бромвіч запрацювала перша доменна піч. Жителі селищ поступово переставали займатися сільськогосподарською діяльністю, натомість масово засновували кузні. На початку XVII століття лише поблизу міста Дадлі працювало 20 тисяч ковалів, які могли виконати замовлення будь-якого спрямування. В цей час регіон особливо славився виготовленням високоякісних цвяхів.
У 1757 році був заснований перший металургійний завод в Англії. Дуже скоро їхня кількість значно зросла. Чорна Країна посіла перше місце у Великобританії за показниками виготовленням заліза. З розвитком будівництва мережі каналів та залізних колій видобуток залізної руди зріс в десятки разів. У середині ХІХ століття металургійна промисловість досягла максимуму. У 1863 році в регіоні налічувалось 200 печей, а через два роки їх було 2 тисячі. У 1894 році в місті Brierley Hill була виготовлена перша сталь.
Всесвітньо відомі вироби Чорної Країни та занепад промисловості
У середині XVIII столітті місто Білстон стало широко відомим своєю емальованою продукцією особливо декоративними контейнерами, як-от табакерки, бонбоньєрки, бокси для зберігання зброї тощо. Деякі з них зберігаються в музеях. В районі Stourbridge процвітало скловиробництво. Значний попит мав і металевий сервірований посуд, різноманітні цукерниці, чайники, кавники, супниці, місткості для вершкового масла тощо. У місті Нетертон виготовляли одні з найкращих у світі ланцюги та якоря. Наприкінці 1910-х років набір з трьох кітвиць та ціпів до них виготовили для лайнера “Титанік”. Він важив понад 100 тонн.
У XX столітті почався занепад видобутку корисних копалин. У 1968 році була зачинена остання шахта у Седжлі, хоча деякі кар’єри експлуатували ще кілька років. В міру того, як важка промисловість завершувала свою 300-річну епоху, на занедбаних землях почав формуватися Живий Музей Чорної Країни просто неба. Він відкрився у 1978 році.
У регіоні до сьогодні виготовляють ланцюги для флоту на замовлення Міністерства оборони. З прийняттям законодавства, що регулює викиди хімічних сполук, стан повітря значно покращився. Темний ландшафт залишився в минулому. У 2009 році в Чорній країні з’явився свій символ, у 2012 році прапор, а у 2013 році свій гімн.
Щоб не забути вагомий внесок у Промислову революцію, 14 липня в регіоні відзначають День Чорної Країни.